Лялька-мотанка як символ української культури

Мотанка – невід’ємна частина української культури. Вона стала символом України, національності, традицій. Це не просто іграшка, а цілий пласт культури, яка має в собі багато символів, ідей і традиційних уявлень. На сьогоднішній день можна зробити ляльку-мотанку своїми руками і це дуже популярно.

Історія мотанки

Перші лялечки з’явилися ще 5 тисяч років тому. Їх ще називали вузликовими. Мотанка має вигляд жіночої фігури, що зроблена з клаптиків різної тканини. Створювалися дані ляльки не для того, щоб ними гралися діти. Вони були потрібні, щоб захищати родину, бути оберегом для всіх, хто проживає в домі. Початок такі лялечки беруть з Чернігівщини. Саме там були зроблені перші мотанки. Звісно, вони були не такими як зараз і являються лише прототипами сучасних.

Зрозуміло, що не лише українці використовували такі ляльки. В багатьох народностей є подібні сакральні обереги. Наприклад, у давніх греків, у населення, яке проживало на території сучасної Америки у нинішньому Новому Орлеані.

Предки хотіли аби лялька була яскрава, тому її могли підфарбовувати. Використовували зазвичай натуральні барвники. Тканина символізує дух предків, їхню мудрість. Голова у ляльки була зображена чітко, а все інше схематично. Волосся робили із лляних ниток, натуральні речі теж слугували символами.

У ляльки не було обличчя. Замість нього зазвичай був хрест, що символізував сонце у слов’ян. У мотанки ніколи не було очей. Адже вони вважалися порталом у минуле, могли з’єднувати між собою різні світи. І тому через них могло прийти щось нехороше.

Мотанка завжди була жінкою, дівчиною або дитиною. Але ніколи не було чоловіком. Їх робили дуже рідко, виключно як доповнення до жіночих. Жінки мали особливе значення у слов’янській культурі, тому їм надавали важливе значення. Лялька мала незвичайне значення, адже практично виступала у образі язичницької богині Донди.

Мотанкам ніколи не давали імен. Бо предки думали, що таким чином можна потурбувати дух померлих предків. Ця символічна іграшка необхідна була для того, щоб вдома був мир і достаток.

Види мотанок

На даний момент мотанки є виключно символічними ляльками. Вони не використовуються для гри чи для чогось буденного. Але все ж наші предки мали кілька типів таких ляльок:

• ігрові – їх створювали для того, щоб дівчатка готувалися до ролі матерів. До речі, до такого типу відносять і своєрідну соску: м’якушку хліба, обгорнену у тканину. Її давали дитині для заспокоєння.
• обрядові – їх використовували під час певних обрядів. Вони мали свої назви. Наприклад, Вербна чи Масляна.
• обереги – такі ляльки захищали від злого духу і всього поганого. Це справжні витвори мистецтва і їх використовували для того, щоб захищати людей від біди.

Крім того, важливе значення мали і кольори які використовувались для того, щоб виготовляти мотанку. Наприклад, жовтий був символом сонця і його сили. Червоний захищав від хвороб і злого духу. Зелений був символом здоров’я, мужності. Блакитний показував цілющу силу води. Білий був символом чистоти, а коричневий показував зв’язок із матінкою-землею.

Могли використовувати всі кольори або один.

Коли виготовляли мотанки?

Робили такі лялечки теж за певними правилами. Уважно ставились до деталей. У ляльку не можна було вставляти гострі предмети. Потрібно було шити її лише за годинниковою стрілкою, мати добрі думки. На повний місяць шили ляльку, щоб надати їй захисні функції. На спадний – щоб мотанка захищала від недугів. Коли місяць «ріс» лялька мала захищати від всього.

Ляльки не створювали у п’ятницю, неділю. Ці дні належали богині рукоділля Макоші.

Під час виготовлення мотанки не роблять швів. Нитки закріплюють вузликом. Голову роблять з вати або кладуть усередину шматок тканини. На ляльку можуть вчепити волосся або прикраси.

Кожна така лялька – це витвір мистецтва, який прикрасить будь-який дім.