Пустовойтенко закохує рестораторку Січкар: екс-прем’єр залицяється до власниці закладів.

Несподівані залицяння та політичні зустрічі: Маргарита Січкар про минуле

Українська рестораторка та письменниця Маргарита Січкар поділилася яскравими спогадами про свою взаємодію з експрем’єр-міністром України Валерієм Пустовойтенком, який очолював уряд з 1997 по 1999 роки. Як розповіла Січкар в інтерв’ю Дмитру Гордону, Пустовойтенко виявляв до неї знаки уваги, проте ці залицяння не переросли у романтичні стосунки.

За словами підприємиці, перші сигнали уваги з боку прем’єр-міністра надійшли у вигляді квітів. “Мені в ресторан занесли квіти від прем’єр-міністра. Перший букет. Я така сиджу і думаю: Круто”, – згадує Січкар. Згодом Валерій Пустовойтенко запросив її до себе в Кабінет Міністрів, де для неї був організований прийом.

Проте, Маргарита Січкар, яка на той час перебувала у стосунках з відомим футболістом, не змогла прийняти залицяння. Вона відверто сказала прем’єр-міністру: “Валерію Павловичу, у мене тут роман із футболістом”. На уточнення, про кого йдеться, вона назвала ім’я Владислава Ващука, колишнього капітана київського “Динамо” та збірної України. Реакція Валерія Пустовойтенка була стриманою: “Ну, він хороший футболіст”, – зазначив він.

Москва, Путін та політичні обіди

Спогади Маргарити Січкар виходять за межі української політики. Вона також розповіла про свою зустріч із Володимиром Путіним, який на той час обіймав посаду прем’єр-міністра Російської Федерації. Пустовойтенко запрошував її разом з Путіним на футбольний матч до Москви, але через зайнятість Січкар не змогла прийняти цю пропозицію.

Однак, у 1998 році, доля звела їх усіх разом. Маргарита Січкар готувала вечерю для Володимира Путіна у своєму ресторані “Гетьман”, розташованому на Арбаті в Москві. Ці епізоди ілюструють, наскільки тісно особисті стосунки могли переплітатися з політичною діяльністю та бізнес-колами того часу.

Розповіді Маргарити Січкар про її взаємодію з визначними політичними діячами минулого відкривають цікавий погляд на соціальний та культурний контекст України та Росії кінця 90-х років. Ці спогади свідчать про те, як неформальні зв’язки могли відігравати значну роль у формуванні суспільних відносин. Особливо цікавими є моменти, коли особисті стосунки перетинаються з високою політикою, надаючи глибину розумінню тогочасних процесів.