Івана Купала – одне з найдавніших українських свят: традиції, обряди і заборони

Свято Івана Купала – одне з найбільш загадкових в українському народному календарі. Магія ночі, вогню і води, у яку вірили наші пращури – багаття та чар-зілля, як містичні символи надії та удачі. Журналісти krivbass.city розповідають про історію свята, давні обряди і сучасні тренди святкування Івана Купала.

Коли святкують Івана Купала?

Свято Івана Купала відзначають у ніч з 23 на 24 червня, згідно з новоюліанським календарем, прийнятим помісною Православною церквою України. Це одне з найстаріших літніх свят, пов’язане з днем літнього сонцестояння.

Саме ніч на 24 червня вважається чарівною: за народними повір’ями, цього часу активізуються природні сили, і можна дізнатися свою долю, очиститися водою та вогнем і навіть знайти щастя.

Хто такий Іван Купало?

Купала бере свій початок ще до приходу християнства, коли люди вірили у те, що без поклоніння стихіям чи їхнім богам не буде благ.

Зокрема кожен обряд та купальська традиція заснована саме на тому, аби досягти якогось блага чи врятуватися від нечисті. У цьому етнологиня Наталя Громова вбачає чимало відголосів язичництва.

Коріння язичництва

Здавна в українському, і в більшості землеробських народів, люди вірили у божества, які сприяли врожайності. З цим повʼязано також багато свят. Зокрема, язичницькі корені мають Зелені свята, Вербна неділя, Масниця, хтось навіть вбачає язичницькі обряди у святкуванні Великодня.

“Вся календарна обрядовість базується, принаймні, у нас українців та в більшості землеробських народів, просто на тому, що сам собою врожай не ростиме. Тобто люди, крім того що вони вкладались реальними діями, робили багато магічних дій і думали, що без них нічого не відбудеться”, – розповідає етнологиня.

Свято Купала було спрямоване на родючість, поклоніння сонцю, а також іншим стихіям, які пов’язані з врожайністю. Воно зародилося у день літнього сонцестояння, коли найдовший день та найкоротша ніч.

Звʼязок з християнством

Після приходу християнства церква намагалася інтерпретувати язичницькі свята і активно їх просувати або ж навпаки заборонити. Щодо Купала, то про це яскраво свідчить історія з назвою свята, коли до неї додали приставку “Івана”.

“В цьому святі настільки мало християнства, що релігія навіть намагалася з ним боротися, – вважає етнологиня. – Проте врешті, як ми бачимо, церквою це свято приурочене Іоану Предтечі”.

Свято Купала має чимало звичаїв та традицій. У цей день дівчата пускають віночки з квітів та трав на воду, молодь скаче через вогнище, купається, прикрашає, а потім знищує дерево, захищається від відьми і, найцікавіше – шукає квітку папороті.

Свята, подібні до Купала, є в багатьох країнах Європи

• Латвія та Литва — Ліго і Йонінес, із вогнищами, піснями та прикрашанням житла травами;

• Польща — Ноч Купали, з традиційними дівочими вінками та ворожінням;

• Швеція — Мідсоммар, з танцями довкола жердин і пікніками.

Як в Україні святкували пращури та як модно відзначати зараз

Традиційні обряди:

• Стрибки через вогонь — очищення від злих сил;

• Пускання вінків на воду — ворожіння на кохання та долю;

• Пошуки квітки папороті — символ магії, недосяжного щастя;

• Обливання водою — символ оновлення та життєвої енергії;

• Хороводи, пісні, ігри — колективне святкування родючості та єднання з природою.

Сучасні тренди:

Молодь часто організовує фестивалі з етномузикою, нічні пікніки, селфі в образах купальських німф.

У деяких містах проводять реконструкції обрядів, вечори вишиванок, виступи фольклорних колективів.

Поширені вечірки на природі зі свічками, плетінням вінків, фотозонами у стилі «етно».

Безперечно, в вашому рідному місті чи селі також будуть народні гуляння. Не втратьте ваш шанс поспілкуватися з близькими і рідними – це ті незабутні миті, які безцінні з будь-якого приводу.

Забобони, повір’я та прикмети цього дня

День і ніч Івана Купала супроводжується безліччю народних вірувань:

• Не можна спати всю ніч — бо нечисть особливо активна;

• Не можна купатися після заходу сонця, особливо самостійно;

• Якщо вінок тоне — коханий не повернеться, якщо пливе — весілля буде;

• Зібрані трави в цю ніч вважалися найсильнішими;

• Хто знайде цвіт папороті — отримає щастя, але з ризиком втратити душу.

Ці прикмети й забобони формували магічну атмосферу свята, яке збереглося попри християнські та радянські заборони.

Стрибнути через багаття, шукати цвіт папороті

Івана Купала — ніч сили, очищення, традицій і надії. Її святкують покоління українців — від язичницьких племен до цифрової молоді. Змінюються лише форми, а дух свята залишається — як нагадування про зв’язок людини з природою, коханням і вірою в диво.

Нагадаємо, що з 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, який передбачає перенесення всіх неперехідних церковних свят на 13 днів раніше. Це означає, що традиційні святкування тепер відбуваються за новим стилем, зберігаючи свою духовну суть, але в нові дати. Перехідні ж свята залишаються без змін і відзначаються так, як і раніше.

Джерело: krivbass.city